- роззявити
- см. роззявлятирази́нуть
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
роззявити — див. роззявляти … Український тлумачний словник
роззявити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пороззявляти — я/ємо, я/єте і рідко пороззя/влювати, юємо, юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин) … Український тлумачний словник
роззявлений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до роззявити. 2) у знач. прикм. Відкритий, розтулений, перев. широко (про рот, пащу і т. ін.). || Відкритий, відчинений (зазвичай широко – про ворота, двері і т. ін.) … Український тлумачний словник